Сайт для подорожуючих Україною

Дуже-дуже скоро -фестиваль "Захід" 2012

Навка — Sun, 12 Aug 2012 03:55:59 GMT

17-19 серпня у селі Родатичі, що на Львівщині довгоочікувана музична подія літа - фестиваль "Захід".

Фестиваль "Захід" - це музика, музика і ще раз музика. Немає тут етнічно-езотерично-веганських майданчиків, є лише головна сцена, де цього року виступить близько 50 класних гуртів, а на додачу - ще література, театр і, вперше цього року, низка майстер-класів.

На "Заході" 2012 виступлять Zdob Si Zdub, Ляпіс Трубецькой, Крихітка, Тартак, Тол, Qarpa, Анна, Тінь Сонця, Atmasfera, Фіолет, Оратанія, та багато інших. Попри запрошення відомих білоруського та молдовського гуртів політика фестивалю залишається проукраїнською. Такого об'єму української музики в одному місці за короткий час Ви не почуєте ніде! Повна програма

Як це було торік

Фестиваль відбуватиметься у колишньому дитячому таборі "Сонячна Галявина" у селі Родатичі Львівської області. Дістатись до місця проведення можна буде зі Львова фестивальними автобусами від Головного залізничного вокзалу або електричками Львів - Мостиська ІІ або Львів - Судова Вишня. Детальніше

Вартість квитків - 195 грн на всі дні фестивалю. Проживання в наметовому містечку включене до вартості квитка. Квитки можна придбати попередньо тут

Що: Фестиваль "Захід"
Коли: 17-19 серпня 2012
Де: база "Сонячна Галявина", с. Родатичі, Львівська область
Квитки: 195 грн. http://www.concert.ua/booking/zahid_2012
Проживання: наметове містечко
Дістатися: зі Львова фестивальний автобус або електричка
Офіційний сайт: 3axid.org

"Ту Стань" в Уричі - сучасне дійство на середньовічну тематику

Навка — Sun, 29 Jul 2012 00:13:06 GMT

Давньоруське наскельне місто-фортеця Тустань 3-5 серпня запрошує на щорічний однойменний фестиваль середньовічної культури. Лише раз на рік випадає можливість відвідати легендарну давньоруську твердиню, побачити величні скелі Камінь, Мала Скеля та Гострий Камінь і водночас потрапити у вир середньовічних баталій, повправлятись у стрільбі з лука, навчитися середньовічним танцям та давнім ремеслам, відчути магію нічного вогняного дійства та багато іншого.

Фестиваль "Ту Стань" належить до сукупності історико-реконструкторських. Основна його дія - лицарські турніри, змагання лучників, бугурти, штурми фортеці. Військові забави доповнюються також середньовічними танцями, виступами скоморохів, давньою музикою, вогняними шоу.

Відбуватиметься "Ту Стань" всьоме в с. Урич біля скельного комплексу, на якому в часи Київської Русі височіла могутня фортеця Тустань. Виникла вона у ІХ ст. як оборонний і митний пункт. Через неї проходив Соляний шлях, яким експортували сіль з Галичини у Європу. Також саме сюди сходилися і більш дальні купецькі дороги, скажімо Шовковий шлях з Китаю . Втрачаючи оборонне та митне значення, фортеця занепадає та руйнується. Але родзинка в тому, що після стількох століть цю пам'ятку можна відновити у майже первісному вигляді! Справа в тому, що зодчі, споруджуючи на скелях неприступну дерев’яну фортецю , робили у каменях пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Тож можливо скоро ми зможемо побачити фортецю-копію на урицьких скелях.

Корисне у бібліотеці: Щур Р."Тустань"/Коханець М. "Сколівські Бескиди".

Окрім середньовічних забав на гостей "Ту Стані" очікує музична програма. Цього року на фестиваль завітають Kings & Beggars, PECHERA Folk Band, Йорий Клоц & Театр Тіней Див, Czeslaw Spiewa (Польща), Арт-Міф, Ойкумена, Cherry Band, гурт мандрівних дяків Вертеп, Дивні, Цвіт Кульбаби. Автентичними співами поціновувачів радуватимуть на майданчику "Русалчин поміст", грою на давніх інструментах - на майданчику "Дитинець". Окрім музики у програмі фестивалю - кіно-покази від фестивалю «КіноЛев» та лазерне шоу та майстер-класи з ремесел. Уся програма.

Що: Фестиваль "Тустань"
Коли: 3-5 серпня 2012
Де: с. Урич, Сколівський район Львівської області
Квитки: 50 грн/усе і 30 грн/1 день. Продаж на фестивалі.
Доїзд: фестивальним автобусом зі Сколе, попередньо зарезервуваши місця, до Сколе - залізницею; або маршруткою Стрий - Сопіт(через Урич - лише раз на добу о 13:30 від зал. вокзалу Стрий). Детальніше.
Проживання: наметове містечко (вартість: 40 грн/намет)
Офіційний сайт фестивалю:tustan.com.ua/pro-festival

международный номер

Фестиваль Бандерштат у Луцьку

Навка — Thu, 26 Jul 2012 18:26:08 GMT

3-5 серпня у Луцьку вшосте відбудеться фестиваль українського духу "Бандерштат". Уже своїм іменем цей фестиваль наголошує, що Бандера, УПА, українська героїчна історія - поняття тут безапеляційно священні. На Бандерштаті відбуватимуться гутірки з відомими політичними та громадськими діячами, літературні читання, кінопокази, флешмоби, реконструкції, виступи справді українських гуртів, і все це разом демонструватиме, як культурне життя може бути по-справжньому українським. Присвячений шостий фестиваль 70-річчю української повстанської армії.

Своєю музикою гостей Бандерштату радуватимуть з-поміж інших гурти "Веремій", "Кому Вниз", "Орест Лютий", "Оратанія", Kozak System (екс-Гайдамаки), "Тінь Сонця", "ТНМК". Повний перелік гуртів-учасників та час їх виступу дивіться у програмі.

На уже традиційних гутірках є шанс почути і поспілкуватися з братами Капрановими, Андрієм Середою, Тарасом Чолієм, Олесем Донієм, Антіном Мухарським в образі Ореста Лютого, Мирославом Симчичем «Кривоносом».

Корисне:"Маршрути поколінь. Героїчними стежками УПА на Волині"

Також в рамках Бандерштату - літературна сцена, екскурсії Луцьком, покази фільмів "Срібна Земля" та "Золотий вересень", всеношна Нічна ватра, акуустичний виступ гурту "Анна", флешмоб до 70-річчя УПА, смолоскипна хода Луцьком та багато іншого.

Відбуватиметься фестиваль у Луцьку, в парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Як не загубитись у Луцьку, дивіться на сайті фестивалю.

Вартість квитків: на всі дні фестивалю - 100 грн, на один - 50 грн. Квитки можна буде придбати безпосередньо на Бандерштаті або попередньо на “KVYTKY.UA”.

Що: фестиваль "Бандерштат"
Коли: 3-5 серпня 2012
Де: м. Луцьк, парк ім. Лесі Українки
Квитки: 100грн/усе, 50грн/1 день “KVYTKY.UA”
Проживання: наметове містечко (включено у вартість квитка), готелі Луцька
Офіційний сайт фестивалю: bandershtat.org.ua/

ip телефонія, call callcenter

Новий гравець у фестивальному русі України - Франко Фест!

Навка — Thu, 26 Jul 2012 16:59:06 GMT

27-29 липня на малій батьківщині видатного галичанина Івана Франка - у селі Нагуєвичі, що біля Дрогобича - цього року вперше відбудеться фестиваль, що носитиме ім'я великого письменника. Організатори Франко Фесту ставлять собі за мету "актуалізацію та популяризацію творчості Івана Франка і створення йому якісно нового іміджу одного з найкращих та найпрогресивніших українців". Ще особливістю нового фесту є його приналежність до зникаючого в Україні виду безкоштовних фестивалів.

Незважаючи на літературну присвяту, Франко Фест матиме дуже пристойну музичну програму. Чекайте на Флайззу, Флітів, Скрябіна, The ВйоВеремій, Rock-H, КораЛЛі, Тартак, Пікардійську Терцію, Йорій Клоц, От Вінта та Гайдамаків! Музична програма по днях.

Окрім того - чудова можливість відвідати рідне село легендарного українця, потрапити вночі до будинку літератора і відчути атмосферу початку ХХ століття завдяки перфоменсу "Ніч в музеї"(з суботи на неділю), а також послухати автентичні співи Дрогобицького району на Фольклорній сцені та послухати літературні лекції, читання, подивитись театральні постановки та кіно на Мистецько-театральній.(Літературна програма по днях) Обіцяють різноманітні майстер-класи, арт-перфоменси, художні інсталяції, читання та акції по всій території фестивалю!

Корисне з бібліотеки: "Вулицями старого Дрогобича "

Що: Франко Фест 2012
Коли: 27-29 липня 2012
Де: Нагуєвичі біля Дрогобича
Квитки: безкоштовно
Проїзд: до Дрогобича, звідти - фестивальні автобуси.
Проживання: наметове містечко, готелі у Дрогобичі і Трускавці
Офіційний сайт: frankofest.org.ua

Спонсор: Которое будет использоваться при проектирование системы ip интернет телефонии

ФортМісія 21 липня лише у Польщі

Навка — Thu, 19 Jul 2012 23:09:23 GMT

Української частини фестивалю ФортМісія цьогоріч не буде. Про це повідомили організатори на сайті http://fortmissia.com. Як там зазначається, " фестиваль цього року не знайшов належної організаційної та фінансової підтримки в Україні." Аби не шукати компромісу між наявними фінансами і якістю програми, організатори вирішили не проводити фестиваль ФортМісія у 2012 році взагалі.

ФортМісія стала одним з унікальних українських фестивалів найперше завдяки місцю проведення. Відбувався фестиваль в Україні біля с. Поповичі Львівської області поблизу україно-польського кордону. Ця територія водночас відома фортами часів Першої світової війни. Із-за прикордонного режиму потрапити в цю зону можна було лише у час фестивалю.

2012-го фестиваль відбудеться 21 липня лише у Польщі, біля форту Borek. Українцям, які захочуть потрапити туди, необхідно мати шенгенську візу. Для українських відвідувачів фестивалю МО «Дзиґа» надає сприяння у проходженні пішого переходу «Шегині-Медики», резервації місця у фестивальних автобусах та місця для наметів на території форту Borek.

У програмі цьогорічного фесту «ГИЧ оркестр» (Україна), Recital Wojciecha «Elvisa» Sosnowskiego (Польща), «Miąższ» (Польща), «Beer Blues Band» (Польща), Recital Adama Hajduka (Польща), «Pigs Like Pigeons» (Польща), Chor gospel «Twoje Niebo» (Польща), «Їжак» (США-Україна), PECTUS & Filip Moniuszko (Польща),DJ Bleiz (Польща)

Деталі на http://fortmissia.com

Спонсор: passports renewal online

Триває фестиваль "АртПоле" в Унежі

Навка — Sun, 08 Jul 2012 11:59:51 GMT

В с. Уніж Івано-франківської області з 12 по 16 липня триває черговий десятий етно-фестиваль "АртПоле" (в минулому "Шешори"). Цьогоріч тут традиційно можна буде почути Перкалабу та Бурдон, вперше - угорців Airtist, що поєднують у своїй музиці варган і діджеріду; чеських Deši, що також використовують діджеріду, але у поєднанні з саксофоном, знайомих по туру з ДахаБрахою білоруських Portmone та інших виконавців, плюс до того ще й перфоманси, кіно, майстер-класи, лендарти, екскурсії, тощо...

Також можна буде побачити і почути цілу низку українських команд: Taiko Drummers, Zapaska i BeBoBul, Люди Добрі, Дичка, ГИЧ-оркестр, Зіра, КораЛЛі. Останні, до речі, відомі своєю еко-позицією. Не сидітимуть без діла вони і на АртПолі - закличуть боротися з пластиковим засиллям і проведуть еко-толоку.

Одна з родзинок фестивалю - нічна експериментальна сцена. Сім перфомансів планують провести тут : диптих «Дзеркало» від Олени Костюк, Сергій Жадан з гуртом Ойра та Андрієм Кириченком, Зіра з театром вогню ПротиНочі, That Black, одеський скульптор Кирило Максименко з імпровізаціями від присутніх на АртПолі музикантів, оркестр унізьких столярів УніжЦЕХ, українсько-німецько-литовський проект.

Новинкою також стане етно-еко-сцена на воді, що буде побудована з катамаранів, на яких учасники Етноклубу набутків, а також львівських гуртів «ГИЧ-Оркестр» і «Люди Добрі» сплавляються по Дністру до Унежа.

На фестивалі можна буде переглянути кінострічки від Docudays UA. Робити витинанки, вправлятися з вогнем, гончарувати, кувати, виготовляти обереги та повітряних зміїв, співати, танцювати та грати на давніх інструментах навчать у артполівських майстернях. Також для Вашого задоволення пізнавальні еко-екскурсії околицями.

Навколишню мальовничу природу на фестивалі прикрашатимуть рукотворні додатки - лендарти - від митців Мирослава Вайди, Жанни Кадирової , Віталія Кохана, Олександра Нікітюка, Світлани Гусакової і Артема Зданевича.

програма у часі нижче:

14.07

Кінопрограма
Docudays UA

велика сцена
Taiko Drummers (UA)
Бурдон (UA)
ЗіраПротиНочі (UA)
Transglobal Underground (Британия-Индия)

експериментальна сцена
That Black (UA)

15.07

Кінопрограма
Тарас Химич

велика сцена
Дичка (UA)
Перкалалабські Придатки (з фестивальним хором) (UA)
Vołosi (PL)
Jaakkoo Laitinen& Väärä Raha (SU)

експериментальна сцена
УніжЦЕХ — столярна майстреня (UA)
Кирило Максименко/…*

16.07

Кінопрограма
Дмитро Тяжлов
Вадим Ільков

велика сцена
«Ультрамарин» (UA/DE/LT)
Airtist (HU)
Перкалаба (UA) і всі всі всі

АртПоле відбувається в с. Уніж Івано-Франківської області. Дістатися туди можна з Чернівців, Франківська та Тернополя фестивальними автобусами. Розклад руху тут.

Що подивитися поблизу: Усі дороги ведуть в .... Одаїв

Вартість квитків становить 330 грн на весь фестиваль, та 250 грн на три дні (12–14 липня або14–16 липня). Вартість одноденних квитків становитиме 100 грн, їх буде можна придбати безпосередньо на фестивальному майданчику. Про квитки детально

Офіційний сайт фестивалю

Спонсор:deportes guara

Чергова подорож до Країни Мрій

Навка — Fri, 22 Jun 2012 23:36:28 GMT

Вдев’яте відгуляли кияни на традиційному фестивалі «Країна Мрій», ініційованому Олегом Скрипкою. Вперше цьогоріч для початку дійства було обрано п’ятницю, також вперше так гостро критикували оргкомітет за кожен прорахунок напередодні: ставлення до ЗМІ, до майстрів… . Тут, абстрагуючись від відхилень Країни Мрій від моделі ідеального сферичного етно-фестивалю в вакуумі , ми покажемо фестиваль очима налаштованого на позитив гостя.

Море емоцій та позитиву за один вечір

Отож, в п’ятницю 22 червня «Країна Мрій» гостинно відчинила фестивальну браму. У зв’язку з робочим днем більшість могла відвідати Співоче Поле лише надвечір. Та ті , хто все ж наважився зазирнути на фестиваль після роботи, отримали море позитивних емоцій!

Адже саме в цей час на Великій Літературній сцені завершував свою творчу зустріч з читачами письменник Василь Шкляр , а після нього ще запалювали брати Капранови разом з музикантом, лідером гурту «OT VIНТА» Юрком Журавлем у проекті «Троїсті Мужки». Пани Капранови зачитували свою прозу та вірші, іноді під музику, іноді до них долучався Юрко, і всі разом вони співали пісень «OT VIНТА», причому Журавель лабав на … банджо.

На сцені «Під стінами Лаври» надвечір виступали запальні «Фолькнери» . Фолькнери – ті, що збирають по світу пісні-скарби та відтворюють їх у своєму оригінальному баченні. Зокрема, у 2010 році двоє учасників гурту (подружжя Володимир Муляр та Ірина Гаврилець) в рамках культурного проекту «Двоколісні хроніки» здійснили велосипедну експедицію з України до Туреччини, в ході якої збирали народні пісні Румунії, Болгарії та Туреччини. Весною 2012 відбулися презентації фільму про велосипедну етнографічну експедицію музикантів цього гурту з Ужгорода до Луганська в рамках культурного проекту «Двоколісні хроніки-2: Країна скарбів» 2011 р.

Опісля почалося дійство на сцені Головній. Першою була Іларія , за нею - бурятський гурт «Намгар» , що зацікавлював етнічними костюмами, своєю неповторною мовою та зрозумілими коментарями до кожної пісні. Вокалістка виглядала на сцені наче королева Амідала і співала пісень космічною мовою :). До речі, грала вона на бурятському аналогові наших цимбал.

Продовжив вечірню програму дещо нудний, на суб’єктивну думку автора цих рядків, бразильський гурт «Lilian Vieira» . Можливо причина у популярності бразильської культури в світі, затребуваності ритмів сальси та самби в музичній поп-індустрії, але гурт виглядав як частина музичної програми пересічного кабака. Та чого у бразильців не відібрати, це їх життєрадісності, позитиву і бажання спілкуватися з публікою.

А за ними була фактично родзинка п’ятничного дня – гурт ТНМК з, як зазначалося у прес-релізах напередодні, «ексклюзивною етнічною програмою» . Що ж такого підготували Фоззі з Фаготом? У перші хвилини виступу разом з гуртом на сцену вийшли впізнавані дві дівчини – флейтистка та клавішниця і барабанщик. Так-так, для надання етнічного шарму своїм пісням ТНМК запросили гурт «АтмАсфера» . Особливо колоритно виглядала в супроводі флейти, барабанних ритмів та двох дівочих голосів ТНМК-ашна пісня «Танули». Ще декілька пісень виконали об’єднані музиканти, причому під час цього виступу Фагот наче світився з середини, було видно, що те, що відбувається дуже йому до вподоби. В один момент музиканти «АтмАсфера» покинули сцену і Фагот запросив бандуриста Ярослава Джуся . Пісня «Чашка» за активної участі останнього набула нового звучання. Також музиканти гурту «Веселі вуйки» приєдналися до подальшого виступу і ще декілька старих-нових пісень публіка мала змогу почути. Цим виступом ТНМК показали всім що відбувається, коли музиканти працюють , шукають, осмислюють по-новому уже популярний матеріал, виходять за рамки свого стилю, співпрацюють з несхожими командами. Результат виявився неймовірно яскравий!

Хедлайнерами п’ятниці було обрано турецький гурт «BABAZULA» , який грає етно-психодел. Таку музику вони створюють завдяки поєднанню класичних ударних разом з перкусією плюс колоритний турецький інструмент схожий на кобзу з народних картин «Козак Мамай». П’ятничний вечір завершувався в трансі :) .

Колишній розмах

Хороша погода та вільний день у більшості киян сприяли тому, що у суботу на фестивалі було людно. Країна Мрій ожила.

Життя фонтанувало на всіх майданчиках навколо Співочого Поля. Читали вірші поети біля Куреня, варили кашу з порбрехеньками у дворику музею Гончара, звідти ж починався книжковий ярмарок, що плавно переходив у ярмарок народного мистецтва. Рукотворний ярмарок дещо змінив своє обличчя цього року. Якщо раніше він спеціалізувався на виключно виробах в українській народній традиції, які обов’язково презентував особисто майстер, то зараз ярмарок був набагато демократичніший: поряд з українським традиційним було етно інших спрямувань і сучасні ручні роботи, зате впевненості, що бачиш дійсно хендмейд, а не китайську мануфактуру, поменшало.

Велика Літературна сцена пропонувала різні цікавинки. Як Вам наприклад бандурна замальовка Ярослава Джуся під Muter від Rammstein? Кобзарський слем з поміж іншого був цього дня у програмі Великої Літературної. А завершував фестиваль на цьому майданчику Орест Лютий (в миру Антін Мухарський) з його антитоталітарним гуртом «Гітлер унд Сталін капут». Проект «Лагідна українізація», що здобув значну популярність в Інтернеті, представляли вони наживо київській публіці. Суть проекту : відома російська попса та шансон тепер отримали нові україномовні тексти історичного або сучасно-політичного змісту. Для прикладу,

було:

«Я Вам не скажу за всю Одессу,

Вся Одесса очень велика,

Но и Молдаванка, и Пересыпь

Обожают Костю-моряка.”

Стало:

«Я Вам не скажу за всю Країну,

Вся Країна дуже широка,

Але у Карпатах й на Волині

Пам’ятають Рому-вояка.»

Зрозуміло, що усі «з почуттям гумору, стійкою психікою, несхильні до екстремізму, тероризму, побутового насильства, без синдрому пострадянського даунізму, шизофренії, параноїдальних станів…» сприймали це все вельми позитивно.

А трохи раніше на зеленій галявині згори від Головної сцени вдруге за історію фестивалю Країна Мрій відбувався етно-показ одягу. Цьогоріч не було тут гучних імен , майже не розрізнялися етно-мотиви. Подіум із сіна, музичний супровід наживо із використанням ліри - от майже все етно, яке тут можна було зустріти. Першою увазі глядачів запропонували колекцію «Скіфія» від ТМ «Miss M», яка була навіяна тематикою стародавньої культури слов`янських народів і де мали перегукуватися їхній спосіб життя, творчість, виготовлення текстильних виробів та прикрас. Вдалось побачити лише пастельні атласні сукні на дівчатах з кольоровими накладними віями.

Другою була колекція від Людмили Бушинської та ТМ «RUTA», в якій були використані чорно-червоні (типу традиційні для подільської вишивки) і жовто-блакитні (патріотичні) кольори. Колекція містила жіночий, чоловічий та дитячий одяг спортивного стилю з символікою ЄВРО. Родзинкою цього показу було те, що моделі танцювали. Третя колекція уже була схожа на високу моду. Хоча б тим, що такий одяг важко уявити на вулиці. Львівська дизайнерка Христина Рачицька, натхненна подільською вишивкою, створила колекцію у чорному з червоно-фіолетовими геометричними орнаментами де-не-де. Дивакуваті головні убори та цікаві силуети фокусували увагу . Далі була колекція, присвячена чверть фіналістам та приймаючим країнам ЄВРО-2012 від Альони Поклонської та трикотаж з етнічними мотивами від модного дому «Ріто». Етнічність останнього мала забезпечуватись філігранною технікою вишивки – мереживом.

Тим часом на «Танцювальній сцені» охочі могли навчитися традиційним танцям. І не лише українським. Кримськотатарські танці презентував і показував «Арзи Бекір». Що ж до рідного, то серед українських колективів саме там можна було побачити «Топорівчанку» - танцювальний гурт з села Топорівці, що на Буковині. Вони цікаві передовсім своїми костюмами. Саме тут дівчата вбираються в головний убір – корону з ковили.

Людно і весело було також і «Під стінами Лаври». Тут впродовж дня можна було почути і потанцювати під «Люди добрі» , «Йорий клоц», «VOANERGES» . Хедлайнерами цього майданчика був польський «Orkiestra św. Mikołaja» Польські, гуцульські, румунські мелодії, давні пісні та пісні із віднайденими текстами на сучасну музику – лише частина репертуару, який можна було почути у день Св. Яна, який поляки відзначали на Співочому Полі.

Під кобзарською сценою панував медитативний настрій. Багато-хто слухав цей знаковий для української культури інструмент із закритими очима, заглядаючи у глибину себе. Музиканти, що виступали тут, не тримали себе в рамках якось одного визначеного інструменту. Кобза, бандура, ліра часто були в арсеналі одного виконавця. Ще одна особливість в тому, що виконувались тут переважно твори давні і участь митця полягала більшою мірою у пошуку, збиранні та реставрації, ніж у композиторській роботі. Показовими в цій галузі є досягнення Тараса Компаніченка, що завершував фестиваль на цьому майданчику. Пан Тарас відшукує і відновлює пісні XІII-XVIII ст. В його арсеналі думи, так звані «запорозькі пісні», козацькі псалми, лицарські пісні, невольничі плачі, богомільні пісні, побожні псальми та канти, духовна та світська лірика.

Ну і нарешті про основну музичну програму. Але в порівнянні з яскравими ТНМК напередодні, в суботу все було якось передбачувано. Традиційна «Астарта», французи-шансоньє, ВВ з етнічною програмою. Запам’яталися грузини «MZAVREBI», але більше не фольковою кавказькою музикою, а бажанням спілкуватися , пізнавати чужу культуру. Вокаліст гурту був одягнений в українську вишиванку, часто вставляв україномовні фрази, які йому вдалось вивчити. Багато говорив, розповідав про грузинське, захоплювався українським, запрошував до танцю або просто взятись за руки із сусідами. Було помітно, що фестиваль Країна Мрій грузинів вразив. Вони навіть заспівали «Реве та стогне Дніпр широкий » наприкінці свого виступу.

Завершував фестиваль особисто Олег Скрипка з гуртом ВВ традиційною «Країною Мрій». Дев’ятий фестиваль відбувся. Варто сказати, що суботній день по кількості гостей порівняний із колишньою безкоштовною Країною Мрій. Деколи важко було пройти у натовпі Алеєю майстрів, повністю були заповнені фан-зона Головної сцени і зелені схили Співочого Поля. Отож, очевидно, проблеми минулих років повністю визначалися погодою. Велика спільнота людей щиро полюбляє Країну Мрій. Тож напередодні десятого ювілейного фестивалю хочеться побажати організаторами вдало його влаштувати, не забуваючи про людяне ставлення до своїх учасників і гостей.

Більше світлин з фестивалю "Країна Мрій" 2012

Країна Мрій - вдев'яте на київських пагорбах

Навка — Wed, 20 Jun 2012 10:20:08 GMT

22-23 червня - Країна Мрій 2012 - традиційні київські фестини на традиційному Співочому полі за ініціативи традиційного Олега Скрипки. Пропагують живу музику, живих людей, живу історію та живу культуру; без хімії, пластмаси, нано-технологій та віртуального світу.

Країна Мрій відбуватиметься вдев'яте. Фестиваль зародився як безкоштовне етно-свято у столиці, завдяки чому значна кількість киян різного віку, поглядів, смаків та інтересів побувала тут в якості гостей. Вже декілька років вхід на фестиваль платний, тому коло відвідувачів дещо звузилось до поціновувачів етнічного та фольклорного.

За роки існування Країна Мрій набула уставленої структури. Шукайте тут Дитячий майданчик – інтерактивна програма, що включає в себе найрізноманітнішу творчу діяльність дітей, на основі фольклорних мотивів, Алею майстрів – народні майстри зі своїми авторськими доробками, Майстерню народних танців – окремий майданчик, де гості та учасники фестивалю в реальному часі розучують традиційні народні танці, Майданчик «Етно-Fashion», що став вдалою прем′єрою минулого року, презентуватиме колекції українського етнічного та старовинного одягу, а також по три літературні та музичні сцени. В останній момент без пояснень зник із програми майданчик "Козацькі розваги", що зазвичай облаштовувався Братством козацького бойового звичаю "Спас" і пропонував майстер-класи з бойового гопака, биття у литаври, вправляння з батогом, традиційні ігри-спаринги, тощо.

Літературна частина - наче окремий маленький фестиваль. Чекайте на Василя Шкляра, братів Капранових, Ореста Лютого, кобзарський слем та літературу етнічних спільнот на Великій Літературній сцені. В той час як у дворику музею Гончара відомі письменники Лана Світанкова, Есаулов Олександр, Міла Іванцова та Дара Корній, Сергій Пантюк та Келя Ликеренко та ін. готуватимуть «кашу з сокири» і частуватимуть нею та цікавими історіями глядачів у рамках Літературної кухні. Сцена "Літературний Курінь" запропонує поетичні читання від різних клубів та об'єднань, в той час як "Майстер-Кляса" навчить каліграфії, витинанці, орігамі, квілінгу та навіть виготовленню паперу.

Повна програма Літературної Країни Мрій.

Музична програма також багатогранна. "Кобзарська майстерня"презентуватиме творчість бандуристів, кобзарів та лірників з різних куточків України. Сцена "Під стінами Лаври" збере команди, що грають фольк та фолк-рок. Серед них ТопОркестра, Фолькнери, Йорий клоц, Тарута та Orkiestra św. Mikołaja. На Вечірній сцені матимете нагоду побачити ексклюзивну етнічну програма від гурту «Танок На Майдані Конго», прем’єри сольних виступів учасників конкурсу «Голос країни» Іларії (за участю Романа Гриньківа і Олекси Кабанова) та Василя Жадана (спільно з циганським панк-панік-бендом «ТопОркестра»), а також команди з Бурятії, Туреччини, Грузії, Франції та Британсько-Бразильський проект.

Як це було торік: читати та дивитись

Серед цьогорічних нововведень: фестиваль включили до програми Чемпіонату Європи з футболу «Євро 2012», тут буде створено фан-зону для особливо палких фанатів, де футбольні матчі демонструватимуться у прямому ефірі; також вперше буде відбуватись онлайн-трансляція (http://krainamriy.com/online) з головної сцени фестивалю. Не обійшлось цьогоріч і без міні-скандальчика.

Погодинна програма:

22 червня:

Дитяча галявина з 13.00 (народні майстри: виготовлення дитячих іграшок)

Велика літературна сцена (за брамою, в кінці книжкового ярмарку, перед входом до Алеї майстрів, 14.00 – 19.00)

14:00 – 15:00 – Сестри Гаєві: майстер-клас із малювання в дві руки
15:00 – 15:30 – Література етнічних спільнот: роми, гагаузи (Наталя Варакута, Тудора Арнаут)
15:30 – 16:30 – Гумористичний дует «Язикаті Хвеськи»
16:30 – 17:00 – Література етнічних спільнот: кримські татари
17:00 – 18:00 – Василь Шкляр: творча зустріч
18:00 – 19:00 – Троїсті мужики: Брати Капранови та Юрко Журавель

Сцена «Під Стінами Лаври»

12.00 – 13.00 – «ТаРута» (Київ)
13.00 – 14.00 – «Баламути» (Київ)
14.00 – 15.00 – «Сільська музика» (Рівне)
15.00 – 16.00 – «Веселі вуйки» (Київ)
16.00 – 17.00 – «Василь Жадан» & «ТопОркестра» (Суми, Київ)
17.00 – 18.00 – «Фолькнери» (Київ)

Сцена «Майстерня танців»

13.00 – 14.00 – «Рожаниця» (Київ)
14.00 – 15.00 – «ТопОркестра» (Київ)
15.00 – 16.00 – Арзи Бекір, дитячий майстер-клас (АР Крим)
16.00 – 17.00 – «Сільська музика» - майстер клас танців (Рівне)
17.00 – 18.00 – «Хорея козацька» (Київ)

Сцена «Кобзарська майстерня»

12.00 – 13.00 – Лаюш Молнар (Львів)
13.00 – 14.00 – Ярослав Крисько, бандура (Львів)
14.00 – 15.00 – Микола Тихонович Товкайло, бандура (Переяслав)
15.00 – 16.00 – Володимир Биков, бандура (Київщина, с. Стрижавка)
16.00 – 17.00 – Тарас Силенко, бандура (Київ)

Вечірня сцена

18.00 – 18.45 – «Іларія & Гриньків & Олексій Кабанов» (Україна)
18.45 – 19.30 – Намгар (Бурятія)
19.30 – 20.15 – Lilian Vieira (Zuco 103) (Бразилія, Великобританія)
20.15 – 21.00 – ТНМК (Україна)
21.00 – 22.00 – BabaZula (Туреччина)

23 червня:

Майданчик «Етно-Fashion»

Показ колекцій українського етнічного та старовинного одягу. Автори – молоді талановиті українські дизайнери, які творять в стилі «Етно».
Співорганізатори проекту – «Український Тиждень Моди» та Музичне Видавництво «Країна Мрій».

Дитяча галявина з 13.00 (народні майстри: виготовлення дитячих іграшок)

Велика літературна сцена (за брамою, в кінці книжкового ярмарку, перед входом до Алеї майстрів, 14.00 – 19.00)

13:00 – 14:00 – Сестри Гаєві: майстер-клас із малювання в дві руки
14:00 – 14:30 – Література етнічних спільнот: болгари (Антоніна Іванова)
14:30 – 16:30 – ІІІ Кобзарський слем
16:30 – 17:30 – Половецький реп від Макса Паленка та Євгена Манженка-Сталкера
17:30 – 18:00 – Література етнічних спільнот
18:00 – 19:15 – Музично-культурологічний проект «Лагідна українізація» від Ореста Лютого (Антін Мухарський)
ІІІ Кобзарський слем відбудеться за підтримки Мистецької агенції «Наш формат»

Сцена «Під Стінами Лаври»

12.00 – 13.00 – Олексій Заєць (Україна)
13.00 – 14.00 – «Люди добрі» (Львів)
14.00 – 15.00 – «Йорий клоц» (Львів)
15.00 – 16.00 – Ельвіра Сарихаліл та «Красу» (АР Крим)
16.00 – 17.00 – «VOANERGES» (Київ)
17.00 – 18.00 – Orkiestra św. Mikołaja (Польща)

Сцена «Майстерня танців»

13.00 – 14.00 – Майстер-клас стародавнього танцю під керівництвом М. Кабанова
14.00 – 15.00 – Арзи Бекір, майстер-клас кримськотатарських танців (АР Крим)
15.00 – 16.00 – «Топорівчанка» (Чернівці)
16.00 – 17.00 –
17.00 – 18.00 – «Гуляйгород», майстер-клас українських танців (Київ)

Сцена «Кобзарська майстерня»

12.00 – 13.00 –
13.00 – 14.00 – Мустафа (Київ)
14.00 – 15.00 – Михайло Коваль, бандура (Великий Хутір, Черкащина)
15.00 – 16.00 – Ярема Шевчук, колісна ліра, бандура (Київ)
16.00 – 17.00 – Тарас Компаніченко, кобза, ліра, бандура (Київ)

Вечірня сцена

18.00 – 19.00 – Астарта (Київ)
19.00 – 20.00 – MA VALISE (Франція)
20.00 – 21.00 – Mgzavrebi (Грузія)
21.00 – 22.00 – ВВ & В. Попадюк & Ле Гранд Оркестра (Україна)

Вартість квитків 50грн/1 день та 80грн/2 дні у дні фестивалю; 30грн/1 день та 60грн/2 дні в передпродажі (лише по 300 квитків). Передпродаж: karabas.com

Офіційний сайт фестивалю "Країна Мрій"

17 червня Трускавець святкує ювілей

Навка — Fri, 15 Jun 2012 14:22:08 GMT

17 червня відоме місто-курорт Трускавець святкує своє 185-річчя.

З нагоди ювілею передбачена ціла низка заходів:

О 8.00, 10.00 та 12.00 год. відбудеться недільна літургія в церкві Св. Миколая за участі Галицького академічного камерного хору. Художній керівник і диригент хору: народний артист України Василь Яценяк.

12.00 - 17.00 год. - Виставка квітів «Квітковий ювілей» (Парк Курортний), де будуть представлені композиції від санаторно-курортних закладів міста. Участь приймають: Терцентр, сан. «Дніпро - Бескид», сан. «Трускавець», сан. «Карпати», сан. «Перлина Прикарпаття», сан «Кришталевий Палац», сан. «Батьківщина», відпочинковий комплекс «САС».

12.00 – 17.00 год. у парку Куротному триватимуть спортивні змагання з нагоди Дня Міста:
Змагання зі стрітболу серед юнаків м. Трускавця – 12.00
Матчева зустріч з волейболу серед чоловіків – 13.00
Показові виступи з вільної боротьби - 13.30 .

12.00 – 17.00 год. - Виставка техніки екстрених служб міста.

З 14.00 год. розпочнуться майстер-класи народних умільців Львівщини біля музею міста-курорту. У програмі: яворівський розпис, бісероплетіння, плетіння з лози і соломки, яворівська забавка, живопис та вишивка, українська вишиванка, вироби зі скла

О 14.00 год. відкриється виставка художника Ігоря Мікули «Світло неба» у Художньому музей Михайла Біласа. Ігор Мікула - львівський художник, член спілки художників України, член Клубу українських митців, старший викладач кафедри академічного живопису Львівської Національної Академії Мистецтв.

16.00 – 16.40 год. відбудеться виступ камерного оркестру Трускавецької дитячої школи мистецтв на майданчику біля Музею Михайла Біласа.

О 14.00 год. відкриється експозиція «Трускавець радянської доби» в межах відзначення 185 річниці міста-курорту та 80 річного ювілею дослідника історії Трускавця, архіваріуса пана Ореста Мацюка в музеї міста-курорту.

13.00 -15.00 год.на так званому майданчик під «грибками» шукайте "Депутатський борщ" - частування від депутатського корпусу міської ради.

13.00 – 15.00 год. - «Кавалькада. Запрошуємо на свято» - Театралізоване запрошення жителів та гостей міста долучитися до святкування 185 річниці міста-курорту за участі Народного цирку «Каскад» та дитячого сектору Народного дому.
13.00 – 13.40 - майданчик магазину «Болоння»;
13.40 – 14.20 – майданчик магазину «Вишенька»;
14.20 – 15.00 – майданчик верхнього бювету.

13.00 – 14.00 год.- Виступ колективу «Трускавчанка» ЗАТ «Трускавецькурорту» на майданчику нижнього бювету.

15.00 – 15.30 год. - Концерт за участі колективу народної самодіяльності «Сагайдачний» на центральній сцені.

15.30 – 16.00 год. - Виступ Левка Дурка(заслуженого артиста України Леонтія Бебешка)на центральній сцені.

16.00 – 17.00 год. - Концерт за участі вихованців дитячого сектору, учасників творчої самодіяльності Народного дому на центральній сцені.

17.00 – 18.00 год. - Виступ Владики, міського голови, нагородження кращих медиків та працівників комунальної сфери на центральній сцені. Дефіле оркестру військової частини А - 1108.

18.00 – 19.00 год. - Виступ Заслуженої артистки Молдови Марії Стоянов на центральній сцені.

20.00 – 23.00 год. - Концерт кращих виконавців української сцени.

Джерело

Усі дороги ведуть в .... Одаїв

Навка — Sat, 19 May 2012 11:06:38 GMT

Нарис про цікавинки одного наддністрянського села

Маленьке покутське село... Типова українська глибинка... Але так сталося, що саме воно приваблює безліч людей із абсолютно різними інтересами.

Село Одаїв - Тлумацького району Івано-Франківської області, і розташоване воно на високому березі Дністра на кордоні з Тернопільщиною. Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах стверджує, що це село відоме з другої половини XVIII ст.

Пам'яток XVIII ст. тут не видно, проте добре зберіглась Церква Воздвиження Чесного Хреста з дзвіницею, побудована 1878 року. Та давній тут лише фасад. В інтер'єрі церкви практично нічого не збереглося від первісного оздоблення. Багато чого вивезли совіти в 60-тих роках, а те, що залишилось - пошарпане і вважається мешканцями негарним. Але якщо Ви захоплюєтесь давньою дерев'яною архітектурою, Вам варто тут побувати.


Церква Воздвиження Чесного Хреста, с. Одаїв

Високі кручі, на яких розміщений Одаїв, є частиною славнозвісного Дністровського каньйону, одного з семи природних чудес України. Каньйон починається в районі містечка Нижнів Івано-Франківської області , а закінчується поблизу села Трубчин Борщівського району Тернопільської області. Район унікальний геологічно. Не маючи наукового ступеню в такій галузі, Ви можете переконатись у цьому просто дивлячись під ноги - різноманітність кольору і фактури камінців та глин, що виступають деінде, вражає. Також тут можна зустріти різноманіття рослин і рідкісних тварин. Те, що Ви не побачите цього у місті - це точно! Протягом усього свого шляху каньйоном Дністер зустрічає обабіч мальовничі скелі, численні водоспади, листяні, мішані та соснові ліси, цілющі джерела. Усе це приваблює туристів-водників, які регулярно сплавляються по Дністру і часто стають табором у ... пониззі Одаївської кручі.

Геологія навколишньої місцевості ще й така, що сприяла появі тут низки карстових печер. Вони не є надто популярними, але відомі в спелеологічних колах, як Одаївські печери. Щоб розшукати найзначніші з них, потрібно рухатись від села до Хутора Думка (це приблизно 2 км), а від хутора до берегу Дністра хвилин 20. Наша мета - урочище Городище. Це відкрита галявина, на якій видніється каплиця, два хрести і колись ріс дуб, що його висадження приписували ще Богдану Хмельницькому. В дуб влучила блискавка і від нього мало що лишилось. У схилі під колишнім дубом розміщується печерка, що колись служила схроном воякам УПА. Доля цих хлопців овіяна легендами: чи-то вони закінчили своє життя самогубством, підірвавши себе гранатами, коли серед гурту знайшовся зрадник і привів загони НКВС, чи-то ті гранати закинули НКВС-івці, розгойдуючи їх на мотузках, бо іншим чином не могли потрапити у схрон. Саме цим відважним хлопцям присвячені хрест і капличка. Поруч знаходиться Грот Монаха - печерка, де вважається, жив відлюдник. Нижче - поєднання отворів, що нагадує обличчя: очі та рот. Журналістам "КТВ" це видалось схожим на язичницьке капище. Одна з найбільших (принаймні входом) тутешніх печер - Думка - розміщена навпроти дністровського схилу, в лісі. Біля неї також зустрінете карстовий місток. Вона горизонтальна і має близько 60 м ходів, якими можна просто ходити. Тут археологи знайшли сліди перебування людей доби палеоліту (залишки вогнищ, кам'яні знаряддя праці та кістки північного оленя)
Печери Вертикальна і Затишна розташовані у схилі Дністровського каньйону. Вертикальна має два виходи і кілька сотень метрів різноманітних лазів: невеличкі зали, вузькі горизонтальні щілини, вертикальні обриви. Затишна закінчується не дуже високим урвищем, після якого - так званий зал Полтавських Спелеологів. Якщо Вам і не вдасться виявити найвідоміші одаївські печери, в цій місцині ви знайдете безліч ущелинок, ніш, печерок, де можете випробувати себе як спелеолога. Але пам'ятайте про техніку безпеки. Не займайтесь цим наодинці. Найкраще, коли маєте досвідченого провідника і спеціальне спорядження.

А село живе своїм життям незалежно від того, чи є поруч туристи і екстремали, чи їх немає. Ранковий ритуальний вигін худоби, поля і городи, похід з дійницями на пасовище біля Дністра, повернення череди у двори... Ошатна вуличка, чепурні хатинки, одні нещодавно перебудовані, інші - багато разів мащені і білені, усюди квіти... Мають у селі два магазини, початкову школу, клуб і бібліотеку. Клуб із пережитку совдепу перетворився у місце зустрічі всього села на свята, із дитячою творчістю та жіночими автентичними співами...

Як доїхати:
Дістаєтесь Івано-Франківська, далі прямуєте на автостанцію, що біля залізничного вокзалу.
Прямо у село їдуть пижики (франківська назва бусів-маршруток)що на Мостище та Будзин. На перший можна і треба купити квитки на автостанції. Він відправлявся близько 15:00 (станом на весну 2012) з автостанції. Другий потрібно шукати біля парку напроти вокзалу (на вул. Гаркуші) о 16:00. На цій автостанції про нього нічого не знають.
Повз Одаїв їдуть усі маршрутки на Суходіл, Луг, Делеву. Вам потрібно буде вийти на повороті на Одаїв, не доїжджаючи Долини.
Важливо:Наш огляд про село Одаїв Тлумацького району. Місцеві часто називають його Одаї. Так само пишуть на квитках автостанції. Проте, у Франківській області є с. Одаї Тисменицького району. Будьте уважні. Пам'ятайте, Вас цікавить Тлумацький район.

При підготовці були використані матеріали з сайтів:
history.iv-fr.net
derev.org.ua
karpaty.net.ua
tinigard.info