Музей на природі - архітектурно-ланшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України: Полісся, Слобожанщини та Полтавщини, Середньої Надніпрянщини, Поділля та Півдня був заснований у 1969році. На його площі - біля 150 га - зосереджено майже 300 архітектурних експонатів. У фондах музею зберігається близько 70 тисяч етнографічних пам'яток народної культури.Розкинувся Музей народної архітектури та побуту Українина південній околиці Києва - історичній землі, що колись належала Києво-Печерській лаврі і своїх перших відвідувачів прийняв у 1976 році. В Музеї представлені будівлі, характерні для певного регіону , які в сукупності створюють загальну картину сільського поселення. Регіональні особливості, насамперед, виразно проявляються у конструкціях будівель, застосуванні матеріалів, будівельній техніці, крої та оздобленні одягу, художньому ткацтві, народних звичаях і обрядах. у монументальних будівлях найяскравіше виявився творчий геній майстрів- теслів, які втілювали в них свої естетичні ідеали. Ось церква Архистратига Михаїла 1600р з с. Дорогинкана Київщині - найдавніша пам'ятка з Надніпрянщини. Одна з кращих пам'яток XVIIIст. Черкащини - церква Св.Параскеви з с.Зарубинці знайшла собі притулок на території Музею, які Воскресенська церква із с.Кисоричи XVIIIст Рівненщина. Затамуйте подих і перед церквою Си. Миколая с.Зелене (1817) з Тернопілля, як і перед церквою Св. Покрови села Плоске(1742р.) з Закарпаття. В незалежній Україні стало можливим, щоб збережені Церкви використовувались за призначенням, і тим самим, народні свята і обряди набули духовного змісту, продовжуючи своє органічне життя. Символом хліборобської україни є пагорб з вітряками. Не менш цікаві водяні млини,кузні, крупорушка,олійниці. Крім хат з сіньми та коморами у садибах є хліви, клуні, сажі, курники. В музеї зібрана велика колекція народного вбрання, хатніх тканин, меблів, дерев'яного та череп'яного посуду, землеробської техніки, знарядь ткацтва, прядива,рибальства, народного розпису, писанок, дитячої іграшки, жіночих прикрас, одна з кращих колекцій народних музичних інструментів. Велика увага приділяється висвітленню народної творчості сучасного села. Побутово-етнографічна експозиція музею характеризує заняття, світогляд, художні смаки нашого народу. Як влучно про нашу хату писав Олександр Довженко: "Мені жаль розлучатися з тобою. В тобі так гарно пахло давниною, рутою-м'ятою, любистком і добра щедра піч твоя пахла стравами, печеним хлібом, печеними і сушеними яблуками і сухим насінням... А на покутті, понад столом, Бог у срібних шатах, і Шевченко, і козак Мамай..."
Львівський Національний Академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької - Академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької – львівський художній вернісаж - Національний музей у Львові - «Вежа крамарів» - пам’ятник Тарасові Шевченку - Музей етнографії та художнього промислу - «Гранд-Готель» - будинок Гауснера-Віоланда - фонтан-криниця з фігурою Матері Божої - пам’ятник Адаму Міцкевичу - готель "Жорж” ...
